стратег

СТРАТЕ́Г, а, ч.

1. Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.).

Стратеги знають, що іноді одним влучним пострілом можна вирішити долю цілої операції (Панч, І, 1956, 144).

2. перен. Прозорливий, досвідчений політичний керівник; людина, яка вирішує стратегічні питання суспільної і політичної боротьби.

Неперевершений стратег і тактик пролетарської класової боротьби, Ленін був якнайтісніше зв’язаний з трудящими, виходив з їх корінних інтересів (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 4);

Імперіалістичні стратеги не зробили висновку з того факту, що друга світова війна закінчилася для агресорів шибеницями Нюрнберга (Літ. газ., 21.ІІ 1961, 1).

3. У стародавній Греції — воєначальник, якого вибирали народні збори.

Колегія стратегів, що складалася з шести чоловік, відала військовими справами міста [Ольвії] (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стратег — страте́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стратег — див. ВОЄВОДА. Словник синонімів Караванського
  3. стратег — СТРАТЕ́Г, а, ч. 1. Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.). Стратеги знають, що іноді одним влучним пострілом можна вирішити долю цілої операції (П. Панч). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. стратег — -а, ч. 1》 У Стародавній Греції – воєначальник, якого вибирали народні збори. 2》 Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стратег — страте́г (грец. στρατηγός) 1. Воєначальник, головнокомандуючий у Стародавній Греції. 2. Полководець, керівник великих воєнних операцій; знавець воєнного мистецтва (див. стратегія). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. стратег — Страте́г, -те́га; -те́ги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)