1. Словник української мови у 20 томах

стратег

СТРАТЕ́Г, а, ч.

1. Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.).

Стратеги знають, що іноді одним влучним пострілом можна вирішити долю цілої операції (П. Панч).

2. перен. Прозорливий, досвідчений політичний керівник; людина, яка розв'язує стратегічні питання суспільної і політичного, економічного життя.

Стратеги успішних демократичних транзитів спершу провадили послідовну політичну демократизацію, будували й зміцнювали ефективні інституції (із журн.).

3. У стародавній Греції – воєначальник, якого вибирали народні збори.

Колегія стратегів, що складалася з шести чоловік, відала військовими справами міста [Ольвії] (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стратег — страте́г іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. стратег — див. ВОЄВОДА. Словник синонімів Караванського
  3. стратег — -а, ч. 1》 У Стародавній Греції – воєначальник, якого вибирали народні збори. 2》 Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.). 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стратег — страте́г (грец. στρατηγός) 1. Воєначальник, головнокомандуючий у Стародавній Греції. 2. Полководець, керівник великих воєнних операцій; знавець воєнного мистецтва (див. стратегія). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. стратег — Страте́г, -те́га; -те́ги, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стратег — СТРАТЕ́Г, а, ч. 1. Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.). Стратеги знають, що іноді одним влучним пострілом можна вирішити долю цілої операції (Панч, І, 1956, 144). 2. перен. Словник української мови в 11 томах