стратег

СТРАТЕ́Г, а, ч.

1. Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.).

Стратеги знають, що іноді одним влучним пострілом можна вирішити долю цілої операції (П. Панч).

2. перен. Прозорливий, досвідчений політичний керівник; людина, яка розв'язує стратегічні питання суспільної і політичного, економічного життя.

Стратеги успішних демократичних транзитів спершу провадили послідовну політичну демократизацію, будували й зміцнювали ефективні інституції (із журн.).

3. У стародавній Греції – воєначальник, якого вибирали народні збори.

Колегія стратегів, що складалася з шести чоловік, відала військовими справами міста [Ольвії] (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. стратег — страте́г іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. стратег — див. ВОЄВОДА.  Словник синонімів Караванського
3. стратег — -а, ч. 1》 У Стародавній Греції – воєначальник, якого вибирали народні збори. 2》 Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.). 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стратег — страте́г (грец. στρατηγός) 1. Воєначальник, головнокомандуючий у Стародавній Греції. 2. Полководець, керівник великих воєнних операцій; знавець воєнного мистецтва (див. стратегія).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. стратег — Страте́г, -те́га; -те́ги, -гів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стратег — СТРАТЕ́Г, а, ч. 1. Полководець, керівник великих воєнних операцій, знавець стратегії (у 1 знач.). Стратеги знають, що іноді одним влучним пострілом можна вирішити долю цілої операції (Панч, І, 1956, 144). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах