Великий тлумачний словник сучасної мови

страхувач

страхува́ч

-а, ч.

Особа чи установа, яка зобов'язується виплачувати страхове відшкодування при страхуванні.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. страхувач — страхува́ч 1 іменник чоловічого роду, істота про людину страхува́ч 2 іменник чоловічого роду про установу  Орфографічний словник української мови
  2. страхувач — СТРАХУВА́Ч, а́, ч. Особа чи установа, яка зобов'язується виплачувати винагороду при страхуванні.  Словник української мови у 20 томах
  3. страхувач — СТРАХУВА́Ч, а́, ч. Особа чи установа, яка зобов’язується виплачувати винагороду при страхуванні.  Словник української мови в 11 томах