страхувач

страхува́ч 1

іменник чоловічого роду, істота

про людину

страхува́ч 2

іменник чоловічого роду

про установу

Значення в інших словниках

1. страхувач — СТРАХУВА́Ч, а́, ч. Особа чи установа, яка зобов'язується виплачувати винагороду при страхуванні.  Словник української мови у 20 томах
2. страхувач — -а, ч. Особа чи установа, яка зобов'язується виплачувати страхове відшкодування при страхуванні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. страхувач — СТРАХУВА́Ч, а́, ч. Особа чи установа, яка зобов’язується виплачувати винагороду при страхуванні.  Словник української мови в 11 томах