1. Орфографічний словник української мови

страхувач

страхува́ч 1

іменник чоловічого роду, істота

про людину

страхува́ч 2

іменник чоловічого роду

про установу

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. страхувач — СТРАХУВА́Ч, а́, ч. Особа чи установа, яка зобов'язується виплачувати винагороду при страхуванні. Словник української мови у 20 томах
  2. страхувач — -а, ч. Особа чи установа, яка зобов'язується виплачувати страхове відшкодування при страхуванні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. страхувач — СТРАХУВА́Ч, а́, ч. Особа чи установа, яка зобов’язується виплачувати винагороду при страхуванні. Словник української мови в 11 томах