Великий тлумачний словник сучасної мови

стрекотання

стрекота́ння

стрекотіння, -я, с.

Дія за знач. стрекотати, стрекотіти і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стрекотання — стрекота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. стрекотання — СТРЕКОТА́ННЯ, СТРЕКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стрекота́ти, стрекоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. стрекотання — СТРЕКОТА́ННЯ, СТРЕКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стрекота́ти, стрекоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (Скл.  Словник української мови в 11 томах