стрекотання

СТРЕКОТА́ННЯ, СТРЕКОТІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. стрекота́ти, стрекоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (С. Скляренко);

Він довго сидів і прислухався до стрекотіння комах, до далекого відгомону міста (О. Донченко);

Раптом почулося стрекотання моторчика. За мить на мосту показався мотоцикліст (Я. Гримайло);

Степ повниться стрекотінням жаток і гуркотом комбайнів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. стрекотання — стрекота́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стрекотання — стрекотіння, -я, с. Дія за знач. стрекотати, стрекотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стрекотання — СТРЕКОТА́ННЯ, СТРЕКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стрекота́ти, стрекоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Серед одноманітного стрекотання коників почувся пронизливий свист (Скл.  Словник української мови в 11 томах