струнко
стру́нко
присл.
1》 Присл. до стрункий 2), 3).
2》 Навитяжку, не рухаючись і не розмовляючи.
|| у знач. виг., військ., спорт. Уживається як команда, що вимагає стояти виструнчившись, навитяжку, не рухаючись і не розмовляючи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови