струнко

СТРУ́НКО (стояти, витягнувши руки по швах, не рухаючись і не розмовляючи), НАВИ́ТЯЖКУ. Сполоханий вартовий прокинувся, став навитяжку, жмурячись від світла (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. струнко — стру́нко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. струнко — пр., усі мож. пох. від СТРУНКИЙ; (стояти) наввипинки, руки по швах.  Словник синонімів Караванського
3. струнко — СТРУ́НКО, присл. 1. Присл. до струнки́й 2, 3. Струнко стоять високі стебла мальви, обнизані до самого вершечка гудзиками насіння (М. Стельмах); Будинок її, єдиний на ціле селище двоповерховий, струнко здіймається з-поміж темної зелені парку (О.  Словник української мови у 20 томах
4. струнко — присл. 1》 Присл. до стрункий 2), 3). 2》 Навитяжку, не рухаючись і не розмовляючи. || у знач. виг., військ., спорт. Уживається як команда, що вимагає стояти виструнчившись, навитяжку, не рухаючись і не розмовляючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. струнко — СТРУ́НКО, присл. 1. Присл. до струнки́й 2, 3. Струнко стоять високі стебла мальви, обнизані до самого вершечка гудзиками насіння (Стельмах, 2, 1962, 649); Будинок її, єдиний на ціле селище двоповерховий...  Словник української мови в 11 томах