стрілонька

стрі́лонька

-и, ж.

Зменш.-пестл. до стріла 1), 4).

Значення в інших словниках

1. стрілонька — стрі́лонька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. стрілонька — СТРІ́ЛОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до стріла́ 1, 4. Тихо... Що то ніби грає, Ніби жалібно співає, Іскорками, блискавками, Огневими стрілоньками Блискає, тремтить? (М. Вороний).  Словник української мови у 20 томах
3. стрілонька — СТРІ́ЛОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стріла́ 1, 4. Тихо… Що то ніби грає, Ніби жалібно співає, Іскорками, блискавками, Огневими стрілоньками Блискає, тремтить? (Вороний, Вибр., 1959, 133).  Словник української мови в 11 томах
4. стрілонька — Стріла, -ли ж. 1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина. н. п. 2) — огняна. Молнія. 3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. 4) Часть ткацк. станка. см. верстат. Шух. І. 256. 5) Часть маслобойни. см. олійниця. Шух. І.  Словник української мови Грінченка