стріпувати

стрі́пувати

-ую, -уєш, недок., стріпати, -аю, -аєш, док.

1》 перех.Трусячи, скидати, збивати що-небудь; обтрушувати.

|| Трясучи що-небудь, очищати, звільняти його від чогось.

2》 неперех., чим. Підкидаючи, піднімаючи, трясти поривчасто чим-небудь.

3》 неперех., чим. Робити рухи, помахи чим-небудь у повітрі.

|| неперех. Злегка колихати, хитати що-небудь.

Значення в інших словниках

1. стріпувати — стрі́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стріпувати — СТРІ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СТРІ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Трусячи, скидати, збивати що-небудь; обтрушувати. Стріпує [Наталка] йому з шапки сніг (О.  Словник української мови у 20 томах
3. стріпувати — Стрі́пувати, -пую, -пуєш; стріпну́ти, -пну́, -пне́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. стріпувати — СТРІ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СТРІ́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Трусячи, скидати, збивати що-небудь; обтрушувати. Стріпує [Наталка] йому з шапки сніг (Коб.  Словник української мови в 11 томах