стугоніти
стугоні́ти
-нить, недок.
1》 Ритмічно стукаючи, ударяючи по чому-небудь, утворювати тривалий шум, гул.
|| Утворювати глухі звуки із завиванням, гулом (про явища природи).
|| безос.
|| Видавати глухі ритмічні звуки (про механізми).
|| Глухо, безперервно звучати, лунати (про вогнепальну зброю).
|| Створювати глухі, одноманітні звуки; гриміти.
|| Бурхливо, з шумом виявляти якийсь рух, силу; бушувати.
Аж стугонить — уживається для вираження інтенсивності якої-небудь дії.
2》 Передавати відгомін, відзвук чого-небудь.
3》 Сильно битися, пульсувати (про серце, кров).
Великий тлумачний словник сучасної української мови