стугоніння

стугоні́ння

-я, с.

Дія за знач. стугоніти і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. стугоніння — стугоні́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стугоніння — СТУГОНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стугоні́ти і звуки, утворювані цією дією. На завод він іти боявся. Довго здалеку дивився на сірий куб головної контори.., вслухався в знайоме стугоніння гіганта (П.  Словник української мови у 20 томах
3. стугоніння — ГУДІ́ННЯ (чого і без додатка — сукупність багатьох низьких протяжних звуків), ГУЛ, ГУК, ГУГОТІ́ННЯ, ГУ́ГІТ, ГУД, СТУГОНІ́ННЯ, СТУ́ГІН, ДУДНІ́ННЯ (глухе); РЕВІ́ННЯ, РЕВ, РЕ́ВІТ діал. (сильне); ПЕРЕГУ́Д (нерівномірне).  Словник синонімів української мови
4. стугоніння — СТУГОНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. стугоні́ти і звуки, утворювані цією дією. На завод він іти боявся. Довго здалеку дивився на сірий куб головної контори.., вслухався в знайоме стугоніння гіганта (Загреб.  Словник української мови в 11 томах