стугоніння
СТУГОНІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. стугоні́ти і звуки, утворювані цією дією.
На завод він іти боявся. Довго здалеку дивився на сірий куб головної контори.., вслухався в знайоме стугоніння гіганта (П. Загребельний);
Дужче та дужче стугонить небо, і вся ніч, і море мовби прислухаються до того далекого стугоніння, де летить людина, володар всього (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)