стугоніти
стугоні́ти
-нить, недок.
1》 Ритмічно стукаючи, ударяючи по чому-небудь, утворювати тривалий шум, гул.
|| Утворювати глухі звуки із завиванням, гулом (про явища природи).
|| безос.
|| Видавати глухі ритмічні звуки (про механізми).
|| Глухо, безперервно звучати, лунати (про вогнепальну зброю).
|| Створювати глухі, одноманітні звуки; гриміти.
|| Бурхливо, з шумом виявляти якийсь рух, силу; бушувати.
Аж стугонить — уживається для вираження інтенсивності якої-небудь дії.
2》 Передавати відгомін, відзвук чого-небудь.
3》 Сильно битися, пульсувати (про серце, кров).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стугоніти — стугоні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- стугоніти — (- річку) п. стогнати; (- вітер) ГУСТИ, РЕВІТИ; (- грім) гримотати, рокотати, рокотіти; (- море) клекотати; (- землю) дудніти; (- кров) пульсувати. Словник синонімів Караванського
- стугоніти — див. гриміти; густи; звучати Словник синонімів Вусика
- стугоніти — СТУГОНІ́ТИ, ни́ть, недок. 1. Ритмічно стукаючи, ударяючи по чому-небудь, утворювати тривалий шум, гул. Стугонить Дніпро по скелях. Б'ється об пороги (Я. Щоголів); Здалека, десь по .. бруку гуркотіло щось, стугоніло глухо (І. Словник української мови у 20 томах
- стугоніти — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- стугоніти — СТУГОНІ́ТИ, ни́ть, недок. 1. Ритмічно стукаючи, ударяючи по чому-небудь, утворювати тривалий шум, гул. Стугонить Дніпро по скелях. Б’ється об пороги (Щог., Поезії, 1958, 221); Здалека, десь по.. бруку гуркотіло щось, стугоніло глухо (Фр. Словник української мови в 11 томах
- стугоніти — Стугоніти, -ню, -ниш гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147. Словник української мови Грінченка