Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
стукотнеча —
стукотне́ча іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
стукотнеча —
СТУКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт. А скільки тут шуму всілякого, птахи літають поміж гілляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел в дупляву липу, десь дзвінко і лунко кряче крук... Рано чи пізно завжди почуваєш тут ту стукотнечу, те крукання, те воркотання (У. Самчук).
Словник української мови у 20 томах
стукотнеча —
СТУКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт.
Словник української мови в 11 томах
стукотнеча —
Стукотнеча, -чі ж. = стукнява.
Словник української мови Грінченка