стукотнеча

СТУКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм.

Дуже сильний, тривалий стукіт.

А скільки тут шуму всілякого, птахи літають поміж гілляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел в дупляву липу, десь дзвінко і лунко кряче крук... Рано чи пізно завжди почуваєш тут ту стукотнечу, те крукання, те воркотання (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. стукотнеча — стукотне́ча іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. стукотнеча — -і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стукотнеча — СТУКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт.  Словник української мови в 11 томах
4. стукотнеча — Стукотнеча, -чі ж. = стукнява.  Словник української мови Грінченка