Словник української мови Грінченка

стукотнеча

Стукотнеча, -чі

ж. = стукнява.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. стукотнеча — стукотне́ча іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. стукотнеча — СТУКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт. А скільки тут шуму всілякого, птахи літають поміж гілляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел в дупляву липу, десь дзвінко і лунко кряче крук... Рано чи пізно завжди почуваєш тут ту стукотнечу, те крукання, те воркотання (У. Самчук).  Словник української мови у 20 томах
  3. стукотнеча — -і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стукотнеча — СТУКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт.  Словник української мови в 11 томах