стукотнеча

Стукотнеча, -чі

ж. = стукнява.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стукотнеча — стукотне́ча іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. стукотнеча — СТУКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт. А скільки тут шуму всілякого, птахи літають поміж гілляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел в дупляву липу, десь дзвінко і лунко кряче крук... Рано чи пізно завжди почуваєш тут ту стукотнечу, те крукання, те воркотання (У. Самчук). Словник української мови у 20 томах
  3. стукотнеча — -і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стукотнеча — СТУКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт. Словник української мови в 11 томах