1. Орфографічний словник української мови

стукотнеча

стукотне́ча

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стукотнеча — СТУКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт. А скільки тут шуму всілякого, птахи літають поміж гілляччям, шмигають дикі голуби, десь вистукує дятел в дупляву липу, десь дзвінко і лунко кряче крук... Рано чи пізно завжди почуваєш тут ту стукотнечу, те крукання, те воркотання (У. Самчук). Словник української мови у 20 томах
  2. стукотнеча — -і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. стукотнеча — СТУКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий стукіт. Словник української мови в 11 томах
  4. стукотнеча — Стукотнеча, -чі ж. = стукнява. Словник української мови Грінченка