1. Словник української мови Грінченка

стукотати

Стукота́ти, -чу́, -тиш

гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стукотати — стукота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стукотати — див. звучати Словник синонімів Вусика
  3. стукотати — СТУКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до сту́кати. В пекарні стукотять ножі, – кухарі обід готують (І. Нечуй-Левицький); З ранку й до ночі .. стукотіли по всьому містечку сокири теслярів (О. Словник української мови у 20 томах
  4. стукотати — -очу, -очеш і стукотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до стукати. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стукотати — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. стукотати — СТУКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до сту́кати. В пекарні стукотять ножі, — кухарі обід готують (Н.-Лев., І, 1956, 149); З ранку й до ночі.. Словник української мови в 11 томах