стукотати

Стукота́ти, -чу́, -тиш

гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.

Значення в інших словниках

1. стукотати — стукота́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стукотати — див. звучати  Словник синонімів Вусика
3. стукотати — СТУКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до сту́кати. В пекарні стукотять ножі, – кухарі обід готують (І. Нечуй-Левицький); З ранку й до ночі .. стукотіли по всьому містечку сокири теслярів (О.  Словник української мови у 20 томах
4. стукотати — -очу, -очеш і стукотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до стукати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. стукотати — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. стукотати — СТУКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і СТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до сту́кати. В пекарні стукотять ножі, — кухарі обід готують (Н.-Лев., І, 1956, 149); З ранку й до ночі..  Словник української мови в 11 томах