стукотня
СТУКОТНЯ́, і́, ж., розм.
Сильний стукіт.
В лісах .. страшна стукотня (І. Котляревський);
– Цілий день біганина, вештання, стукотня! (І. Нечуй-Левицький);
Христина побігла в двері, звідки чути було гомін і стукотню (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)