стукотнява
СТУКОТНЯ́ВА, и, ж., розм.
Те саме, що стукотня́.
За гомоном та стукотнявою – нічого не чути (С. Васильченко);
Зоряно, тихо в просторі. Десь далеко на радгоспних полях .. чути переклик голосів, стукотняву (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)