стухлий

сту́хлий

I -а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до стухнути I.

2》 у знач. прикм. Тьмяний, невиразний (про очі, погляд).

II -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до стухнути II.

Значення в інших словниках

1. стухлий — сту́хлий 1 дієприкметник тьмяний сту́хлий 2 дієприкметник гнилий  Орфографічний словник української мови
2. стухлий — СТУ́ХЛИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. акт. до сту́хнути¹. 2. у знач. прикм. Тьмяний, невиразний (про очі, погляд). Гриць одказав не словами, а зблідлим обличчям та стухлими очима (Панас Мирний). СТУ́ХЛИЙ², а, е. Дієпр. акт. до сту́хнути². – Вода ..  Словник української мови у 20 томах
3. стухлий — Сту́хлий, -ла, -ле  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. стухлий — СТУ́ХЛИЙ¹, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до сту́хнути¹. 2. у знач. прикм. Тьмяний, невиразний (про очі, погляд). Гриць одказав не словами, а зблідлим обличчям та стухлими очима (Мирний, III, 1954, 189). СТУ́ХЛИЙ², а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до сту́хнути².  Словник української мови в 11 томах