стійло
сті́йло
-а, с.
1》 Відгороджене місце для одного коня в стайні або однієї корови в корівнику.
|| Взагалі приміщення для утримання худоби.
|| Станок для доїння, огляду худоби і т. ін.
|| перен., розм., рідко. Убоге житло людини.
Загнати на стійло кого зневажл. — приборкати, примусити коритися кого-небудь.
2》 заст. Секція в залізничному депо, признач. для ремонту одного паровоза.
3》 Місце на випасі, де худоба скупчується під час спеки для відпочинку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови