стійло

Стійло, -ла

с. = стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.

Значення в інших словниках

1. стійло — сті́йло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. стійло — СТІ́ЙЛО, а, с. 1. Відгороджене місце для одного коня в стайні або однієї корови в корівнику. Кінь нетерпляче рвонув порожні сани і попрямував до невеличкого сарайчика в глибині подвір'я, де, очевидно, було його стійло (Ю. Мокрієв); Корови ..  Словник української мови у 20 томах
3. стійло — -а, с. 1》 Відгороджене місце для одного коня в стайні або однієї корови в корівнику. || Взагалі приміщення для утримання худоби. || Станок для доїння, огляду худоби і т. ін. || перен., розм., рідко. Убоге житло людини. Загнати на стійло кого зневажл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стійло — СТІ́ЙЛО (відгороджене місце для однієї тварини в стайні або корівнику), СТАНО́К, СТАН заст. Ідуть поважні, вим'ясті корови, У теплих стійлах будуть їх доїть (А. Малишко); Литовченко зупинився біля станка, що в ньому стояв жеребець (С. Чорнобривець).  Словник синонімів української мови
5. стійло — Сті́йло, -ла, -лу; сті́йла, сті́йлів, сті́йлам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. стійло — СТІ́ЙЛО, а, с. 1. Відгороджене місце для одного коня в стайні або однієї корови в корівнику. Кінь нетерпляче рвонув порожні сани і попрямував до невеличкого сарайчика в глибині подвір’я, де, очевидно, було його стійло (Мокр., Слід.., 1969, 4); Корови..  Словник української мови в 11 томах
7. стійло — Відгороджене місце для однієї корови або коня в хлівові, конюшні.  Архітектура і монументальне мистецтво