стійма
сті́йма
стойма, рідко стійми, присл.
У стоячому, вертикальному положенні.
|| Сторч, дибом; дибки.
Великий тлумачний словник сучасної української мовисті́йма
стойма, рідко стійми, присл.
У стоячому, вертикальному положенні.
|| Сторч, дибом; дибки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови