стінний

стінни́й

-а, -е.

1》 Прикм. до стіна 1-3). Стінна кладка.

2》 Признач., пристосований для вивішування або розміщення на стіні.

|| Зроблений, влаштований у стіні. Стінна ніша.

Значення в інших словниках

1. стінний — стінни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. стінний — СТІННИЙ – СТІНОВИЙ Стінний. Який стосується стіни; призначений для вивішування на стіні; настінний тощо: стінна кладка, стінний виступ, стінний годинник, стінний календар, стінна газета, стінна шафа, стінний розпис. Стіновий.  Літературне слововживання
3. стінний — СТІННИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до стіна́ 1–3. Стінна кладка. 2. Признач., пристосований для вивішування або розміщення на стіні. Стінний годинник цокав десь в кімнаті (І.  Словник української мови у 20 томах
4. стінний — Стінни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. стінний — СТІННИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до стіна́ 1-3. Стінна кладка. 2. Признач., пристосований для вивішування або розміщення на стіні. Стінний годинник цокав десь в кімнаті (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах