стінний
стінни́й
-а, -е.
1》 Прикм. до стіна 1-3). Стінна кладка.
2》 Признач., пристосований для вивішування або розміщення на стіні.
|| Зроблений, влаштований у стіні. Стінна ніша.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- стінний — стінни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- стінний — СТІННИЙ – СТІНОВИЙ Стінний. Який стосується стіни; призначений для вивішування на стіні; настінний тощо: стінна кладка, стінний виступ, стінний годинник, стінний календар, стінна газета, стінна шафа, стінний розпис. Стіновий. Літературне слововживання
- стінний — СТІННИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до стіна́ 1–3. Стінна кладка. 2. Признач., пристосований для вивішування або розміщення на стіні. Стінний годинник цокав десь в кімнаті (І. Словник української мови у 20 томах
- стінний — Стінни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стінний — СТІННИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до стіна́ 1-3. Стінна кладка. 2. Признач., пристосований для вивішування або розміщення на стіні. Стінний годинник цокав десь в кімнаті (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах