1. Словник української мови в 11 томах

стінний

СТІННИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до стіна́ 1-3.

Стінна кладка.

2. Признач., пристосований для вивішування або розміщення на стіні.

Стінний годинник цокав десь в кімнаті (Н.-Лев., VI, 1966, 11);

Сама неписьменна, мати відчувала на собі, як-то важко будувати життя сім’ї, уміючи ледве по складах вичитати назву дня на стінному календарі (Ле, Право.., 1957, 15);

В далекому кутку ліворуч блимав стінний ліхтар (Тудор, Вибр., 1949, 289);

// Зроблений, влаштований у стіні.

Стінна ніша.

Стінна́ газе́та див. газе́та;

Стінна́ пре́са — рукописні або машинописні газети, монтажі, бойові листки і т. ін., що вивішуються на стіні тільки в своїй установі, на своєму підприємстві тощо.

Я не проти, що вона, Та статейка, скромна. Але ж преса то стінна, — Ну, а де ж районна? (Воскр., З перцем!, 1957, 194).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стінний — стінни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стінний — СТІННИЙ – СТІНОВИЙ Стінний. Який стосується стіни; призначений для вивішування на стіні; настінний тощо: стінна кладка, стінний виступ, стінний годинник, стінний календар, стінна газета, стінна шафа, стінний розпис. Стіновий. Літературне слововживання
  3. стінний — СТІННИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до стіна́ 1–3. Стінна кладка. 2. Признач., пристосований для вивішування або розміщення на стіні. Стінний годинник цокав десь в кімнаті (І. Словник української мови у 20 томах
  4. стінний — -а, -е. 1》 Прикм. до стіна 1-3). Стінна кладка. 2》 Признач., пристосований для вивішування або розміщення на стіні. || Зроблений, влаштований у стіні. Стінна ніша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стінний — Стінни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)