Значення в інших словниках
-
судденко —
судде́нко іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
судденко —
СУДДЕ́НКО, а, ч., розм. Син судді. Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем'ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови у 20 томах
-
судденко —
СУДДЕ́НКО, а, ч., розм. Син судді. Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем’ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі (Кв.-Осн., II, 1956, 207).
Словник української мови в 11 томах