судденко
СУДДЕ́НКО, а, ч., розм.
Син судді.
Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем'ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)СУДДЕ́НКО, а, ч., розм.
Син судді.
Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем'ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)