Значення в інших словниках
-
сукуватий —
сукува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
сукуватий —
див. кривий
Словник синонімів Вусика
-
сукуватий —
Каракатий, каракуватий
Словник чужослів Павло Штепа
-
сукуватий —
СУКУВА́ТИЙ, а, е. Який має суки. Сонце світило стиха, без жари; і любо було поглянути, як воно розливалось по зелених вітах, по сукуватих, мохнатих дубах (П. Куліш); Хрипко зітхає старий козак, спираючись на сукуватий ціпок (З.
Словник української мови у 20 томах
-
сукуватий —
Сукува́тий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сукуватий —
СУКУВА́ТИЙ, а, е. Який має багато суків. Сонце світило стиха, без жари; і любо було поглянути, як воно розливалось по зелених вітах, по сукуватих, мохнатих дубах (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
сукуватий —
Сукуватий, -а, -е Суковатый. Уставай, мила, привіз я дубину, тонку, та довгу, та сукувату. Чуб. V. 614.
Словник української мови Грінченка