султан
султа́н
I -а, ч.
У країнах Сходу – титул монарха, а також особа, що носить цей титул.
II -а, ч.
1》 Оздоба з пучка пір'я або кінського волосу на головних уборах, на головах коней.
|| чого і без додатка, перен. Про розширений угорі стовп куряви, диму і т. ін.
2》 Волоть із колосків, що є суцвіттям багатьох злаків.
|| Про кетяг квітів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови