сумний
сумни́й
-а, -е.
1》 Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; смутний, журний; прот. веселий.
|| Схильний до суму, журби.
|| Який виражає сум, журбу; власт. людині, яка сумує. Сумна усмішка.
|| Пов'язаний зі смертю, трауром; скорботний.
2》 Сповнений, пройнятий сумом, тугою, журбою.
|| у знач. ім. сумна, -ної, ж. Журлива пісня.
|| Який минає, проходить у журбі; тяжкий, безрадісний.
3》 Який викликає, навіває сум.
4》 Вартий співчуття, жалю. Сумний випадок.
|| Який завдає досади; прикрий.
|| Непривабливий; жалюгідний.
|| Недобрий; нікчемний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови