Значення в інших словниках
-
супроводжувач —
супрово́джувач іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
супроводжувач —
СУПРОВО́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що супрові́дник. Він сподівався, що йому доведеться більше мовчати і бути лише в ролі супроводжувача, а вийшло навпаки: він змушений був показувати, пояснювати та відповідати на нескінченні запитання Штаркова (Д. Ткач).
Словник української мови у 20 томах
-
супроводжувач —
СУПРОВО́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що супрові́дник. Він сподівався, що йому доведеться більше мовчати і бути лише в ролі супроводжувача, а вийшло навпаки: він змушений був показувати, пояснювати та відповідати на нескінченні запитання Штаркова (Ткач, Плем’я.., 1961, 257).
Словник української мови в 11 томах