сургучний

сургу́чний

-а, -е.

1》 Прикм. до сургуч. Сургучний запах.

|| Зробл. із сургучу.

2》 Кольору червоного сургучу.

Значення в інших словниках

1. сургучний — сургу́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сургучний — СУРГУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сургу́ч. Сургучний запах; // Зробл. з сургучу. – Тут ще вам лист.., – мовив писар, тримаючи в руках пакет, запечатаний кількома сургучними печатками (С.  Словник української мови у 20 томах
3. сургучний — СУРГУ́ЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до сургу́ч. Сургучний запах; // Зробл. з сургучу. — Тут ще вам лист.., — мовив писар, тримаючи в руках пакет, запечатаний кількома сургучними печатками (Добр., Очак.  Словник української мови в 11 томах