суремити
суре́мити
-млю, -миш; мн. суремлять; недок., перех. і неперех., поет., рідко.
Те саме, що сурмити I.
Великий тлумачний словник сучасної української мовисуре́мити
-млю, -миш; мн. суремлять; недок., перех. і неперех., поет., рідко.
Те саме, що сурмити I.
Великий тлумачний словник сучасної української мови