Значення в інших словниках
-
сусідонька —
сусі́донька іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
сусідонька —
СУСІ́ДОНЬКА, и, ж. Пестл. до сусі́дка. Я не вміла чарувати, ані моя мати, Навчила мя [мене] сусідонька із третьої хати (з народної пісні); В нашої сусідоньки Новосілля нині. Хати ставили нові. Перша хата – удові! (І. Муратов).
Словник української мови у 20 томах
-
сусідонька —
СУСІ́ДОНЬКА, и, ж. Пестл. до сусі́дка. Я не вміла чарувати, ані моя мати, Навчила мя [мене] сусідонька із третьої хати (Коломийки, 1969, 209); В нашої сусідоньки Новосілля нині. Хати ставили нові. Перша хата — удові! (Мур., Лірика, 1954, 91).
Словник української мови в 11 томах
-
сусідонька —
Сусідонька, сусідочка, -ки ж. ум. отъ сусідка.
Словник української мови Грінченка