сусідонька

СУСІ́ДОНЬКА, и, ж. Пестл. до сусі́дка.

Я не вміла чарувати, ані моя мати, Навчила мя [мене] сусідонька із третьої хати (Коломийки, 1969, 209);

В нашої сусідоньки Новосілля нині. Хати ставили нові. Перша хата — удові! (Мур., Лірика, 1954, 91).

Значення в інших словниках

1. сусідонька — сусі́донька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. сусідонька — СУСІ́ДОНЬКА, и, ж. Пестл. до сусі́дка. Я не вміла чарувати, ані моя мати, Навчила мя [мене] сусідонька із третьої хати (з народної пісні); В нашої сусідоньки Новосілля нині. Хати ставили нові. Перша хата – удові! (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
3. сусідонька — -и, ж. Пестл. до сусідка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сусідонька — Сусідонька, сусідочка, -ки ж. ум. отъ сусідка.  Словник української мови Грінченка