сусідній

СУСІ́ДНІЙ, я, є.

1. Розташований поруч, поблизу кого-, чого-небудь.

В сусідньому селі Байраках Мотря хліб заробляла (Мирний, І, 1949, 140);

Сонце сходило, але гілля смерек і сусідні горби заслонювали його вид (Фр., VI, 1951, 12);

З сусідньої кімнати Катерина Ввійшла до них, врочисто несучи Шматок звичайного дешевого сатину, Її руками вишитий вночі (Бажан, Вибр., 1940, 111);

// Який працює, діє і т. ін. поруч.

Євген Черниш окопався із своїми людьми в одному з крутоярів неподалік від річки. Тут же зупинились і мінроти двох сусідніх батальйонів (Гончар, III, 1959, 388).

2. Який мешкає поруч, поблизу кого-небудь; сусідський.

Сусідня дівчина Оленка.. саме мчала повні відра од колодязя (П. Куліш, Вибр., 1969, 273);

Часом заходили на вечерю сусідні цигани (Коцюб., І, 1955, 372);

// Який володіє суміжними землями і т. п.

Всі сусідні корольки.. Пішли в поход [похід] з своїм народом, ..Щоб Турнові допомагать (Котл., І, 1952, 193);

Чи не краще прикупити земельки в сусіднього поміщика? (Стельмах, І, 1962, 317);

// Який працює, служить у сусіда, сусідів.

Мелася, провівши Настю, біжить додому і завжди зустріне Василя, сусіднього наймита (Вовчок, Вибр., 1937, 92).

Значення в інших словниках

1. сусідній — сусідній – сусідський – сусідів Сусідній – розміщений поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поряд. Сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній парк. Сусідський – що стосується сусіда, складається із сусідів.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. сусідній — сусі́дній прикметник  Орфографічний словник української мови
3. сусідній — СУСІДНІЙ – СУСІДСЬКИЙ – СУСІДІВ Сусідній, -я, -є. Розташований поруч, поблизу когось, чогось; який мешкає поруч: сусіднє село, сусідня кімната, сусідня країна, сусідній полк. Сусідський.  Літературне слововживання
4. сусідній — Суміжний, прилеглий, поблизький, недалекий; (хчопець) сусідський.  Словник синонімів Караванського
5. сусідній — див. близький  Словник синонімів Вусика
6. сусідній — [сус’ід(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
7. сусідній — СУСІ́ДНІЙ, я, є. 1. Розташований поруч, поблизу кого-, чого-небудь. В сусідньому селі Байраках Мотря хліб заробляла (Панас Мирний); Сонце сходило, але гілля смерек і сусідні горби заслонювали його вид (І.  Словник української мови у 20 томах
8. сусідній — -я, -є. 1》 Розташований поруч, поблизу кого-, чого-небудь. || Який працює, діє і т. ін. поруч. 2》 Який мешкає поруч, поблизу кого-небудь; сусідський. || Який володіє суміжними землями і т. ін. || Який працює, служить у сусіда, сусідів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
9. сусідній — СУМІ́ЖНИЙ (розташований поряд з чим-небудь), ПРИЛЕ́ГЛИЙ, СУСІ́ДНІЙ, ПОМІ́ЖНИЙ діал. По кількох хвилинах він вийшов у суміжну кімнату (О.  Словник синонімів української мови
10. сусідній — Сусі́дній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. сусідній — Сусідній, -я, -є Сосѣдній. Дівчата оце з сусідніх сіл. Рудч. Ск. І. 131.  Словник української мови Грінченка