сусідонька
СУСІ́ДОНЬКА, и, ж.
Пестл. до сусі́дка.
Я не вміла чарувати, ані моя мати, Навчила мя [мене] сусідонька із третьої хати (з народної пісні);
В нашої сусідоньки Новосілля нині. Хати ставили нові. Перша хата – удові! (І. Муратов).
Словник української мови (СУМ-20)