суть

-і, ж.

Найголовніше, основне в кому-, чому-небудь; зміст, основа.

Говорити (відповідати) по суті — говорити (відповідати) про головне, суттєве, не відхиляючись від основної теми.

По суті [справи] — насправді; в дійсності.

Значення в інших словниках

1. суть — Суть: — є [45]  Словник з творів Івана Франка
2. суть — (найістотніше в чомусь) головне, сумність, зміст, значимість.  Словник синонімів Полюги
3. суть — суть іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
4. суть — Зміст, ОСНОВА, квінтесенція раціональне зерно, внутрішня природа, альфа і омега, ФР. корінь, душа, сила, штука <н. ось у чім штука!>, (речей) природа, єство, сутність  Словник синонімів Караванського
5. суть — див. есенція, квінтесенція  Словник чужослів Павло Штепа
6. суть — СУТЬ, і, ж. Найголовніше, основне в кому-, чому-небудь; зміст, основа. В крамниці було повно люду; .. незвикле вухо не могло зразу вхопити суть розмови (М. Коцюбинський); Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (О.  Словник української мови у 20 томах
7. суть — Вони є  Словник застарілих та маловживаних слів
8. суть — СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст.  Словник синонімів української мови
9. суть — Суть, су́ті, -ті, -ттю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. суть — СУТЬ, і, ж. Найголовніше, основне в кому-, чому-небудь; зміст, основа. Суть міжнародних відносин при капіталізмі: відкрите грабування слабого — розкривається з цілковитою ясністю (Ленін, 20, 1971, 231); В крамниці було повно люду;..  Словник української мови в 11 томах
11. суть — Бути, єсьм, єси, єсть и є, єсьмо, єсте, суть, прош.: був, була, було гл. 1) Быть, существовать. Ти єси син мій. Єв. Мт. І. 11. Їдь, кобило, хоть єсь три дні не їла. Ном. № 9989. Дурень їсь, Гриню. Ном. № 8563. Єсть карії очі — як зіроньки сяють. Шевч.  Словник української мови Грінченка