суть
СУТЬ, і, ж. Найголовніше, основне в кому-, чому-небудь; зміст, основа.
Суть міжнародних відносин при капіталізмі: відкрите грабування слабого — розкривається з цілковитою ясністю (Ленін, 20, 1971, 231);
В крамниці було повно люду;.. незвикле вухо не могло зразу вхопити суть розмови (Коцюб., І, 1955, 253);
Блаженко в коротких словах доповідає суть справи (Гончар, III, 1959, 85);
Виноградському належить честь розкриття суті біохімічного процесу — нітрифікації, при якому кінцевий продукт розкладу білків — аміак перетворюється в азотну кислоту (Наука.., 9, 1956, 33);
Буржуазна демократія за своєю суттю — обмежена і лицемірна (Ком. Укр., 4, 1959, 11).
Говори́ти (відповіда́ти) по су́ті — говорити (відповідати) про головне, суттєве, не відхиляючись від основної теми.
Оксен торкнув Гната пужалном по чоботі: — Говори по суті! Що ти мелеш? (Тют., Вир, 1964, 178);
Він через силу приховував розгубленість, відчуваючи на собі погляди юрби, хоч, власне кажучи, і відповісти по суті йому не було чого (Довж., І, 1958, 462);
По су́ті [спра́ви] — насправді; в дійсності.
Петро Степанович формально став цивільним співробітником військової газети, а по суті — ще ближче зійшовся з військовими (Кучер, Голод, 1961, 201);
По суті, нічого ще не зроблено в житті,.. всі оті будовані і незбудовані твої кораблі, вони всі попереду (Гончар, Тронка, 1963, 246);
Треба було відбудувати, а по суті заново створити промисловість і сільське господарство (Колг. Укр., 11, 1957, 2).
Словник української мови (СУМ-11)