Великий тлумачний словник сучасної мови

сухотник

сухо́тник

сухітник, -а, ч., заст.

Хворий на туберкульоз.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сухотник — сухо́тник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. сухотник — СУХО́ТНИК, СУХІ́ТНИК, а, ч., заст. Хворий на туберкульоз. Мене навіть у солдати взяти не можуть, я – сухотник (І. Драч); – Мені не треба і сухітників! – відповіла мати, якось розпачливо відвертаючись від доньки (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. сухотник — Сухі́[о́]тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сухотник — СУХО́ТНИК, СУХІ́ТНИК, а, ч., заст. Хворий на туберкульоз. Мене навіть у солдати взяти не можуть, я — сухотник (Драч, Іду.., 1970, 95); — Мені не треба і сухітників! — відповіла мати, якось розпачливо відвертаючись від доньки (Коб.  Словник української мови в 11 томах