сухотник

сухо́тник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. сухотник — СУХО́ТНИК, СУХІ́ТНИК, а, ч., заст. Хворий на туберкульоз. Мене навіть у солдати взяти не можуть, я – сухотник (І. Драч); – Мені не треба і сухітників! – відповіла мати, якось розпачливо відвертаючись від доньки (О.  Словник української мови у 20 томах
2. сухотник — сухітник, -а, ч., заст. Хворий на туберкульоз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сухотник — Сухі́[о́]тник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сухотник — СУХО́ТНИК, СУХІ́ТНИК, а, ч., заст. Хворий на туберкульоз. Мене навіть у солдати взяти не можуть, я — сухотник (Драч, Іду.., 1970, 95); — Мені не треба і сухітників! — відповіла мати, якось розпачливо відвертаючись від доньки (Коб.  Словник української мови в 11 томах