схвилювати

схвилюва́ти

-юю, -юєш, док., схвильовувати, -ую, -уєш, недок., перех.

1》 Надати коливального руху, викликати хвилі, збурити поверхню рідини.

2》 Вивести з душевної рівноваги, викликати тривогу, занепокоєння, хвилювання.

Значення в інших словниках

1. схвилювати — схвилюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. схвилювати — СХВИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. що. Привести в коливальний рух, викликати хвилі, збурити поверхню рідини. [Гаральд:] Щоб здобути руку цю дівочу, Пройду я світ від півдня до півночі, Своїм човном схвилюю всі моря, Здобуду світ, корону, перли, славу (І.  Словник української мови у 20 томах
3. схвилювати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
4. схвилювати — Схвилюва́ти, -лю́ю, -лю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. схвилювати — СХВИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. 1. Привести в коливальний рух, викликати хвилі, збурити поверхню рідини. [Гаральд:] Щоб здобути руку цю дівочу, Пройду я світ від півдня до півночі, Своїм човном схвилюю всі моря, Здобуду світ, корону, перли...  Словник української мови в 11 томах