схвилювати
схвилюва́ти
-юю, -юєш, док., схвильовувати, -ую, -уєш, недок., перех.
1》 Надати коливального руху, викликати хвилі, збурити поверхню рідини.
2》 Вивести з душевної рівноваги, викликати тривогу, занепокоєння, хвилювання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схвилювати — схвилюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- схвилювати — СХВИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. що. Привести в коливальний рух, викликати хвилі, збурити поверхню рідини. [Гаральд:] Щоб здобути руку цю дівочу, Пройду я світ від півдня до півночі, Своїм човном схвилюю всі моря, Здобуду світ, корону, перли, славу (І. Словник української мови у 20 томах
- схвилювати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- схвилювати — Схвилюва́ти, -лю́ю, -лю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- схвилювати — СХВИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. 1. Привести в коливальний рух, викликати хвилі, збурити поверхню рідини. [Гаральд:] Щоб здобути руку цю дівочу, Пройду я світ від півдня до півночі, Своїм човном схвилюю всі моря, Здобуду світ, корону, перли... Словник української мови в 11 томах